Виховна робота



ВІРШІ ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ ДЛЯ ДІТЕЙ 2-10 РОКІВ


ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ 2-4 РОКІВ

Миколай 
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.

(М.Пономаренко) 
На свято Миколая 
Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.

(М.Пономаренко)

Від Святого Миколая
Я даруночка чекаю,
Не стулю всю нічку очі,
Бо який він знати хочу.

(М. Цибенко)

Лист до чудотворця
Святий отче, Миколай,
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров'я для родини,
Красну долю для Вкраїни.

(В. Багірова)


Хто, Хто Миколая любить
Ой хто, хто Миколая любить,
ой хто, хто Миколаю служить,
тому Святий Миколай
на всякий час помагай,
Миколаю!Миколай!


ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ 5-6 РОКІВ

Святий Миколаю
Святий Миколаю, 
Прийди до нас з раю, 
Принеси нам дари 
Кожному до пари. 
Цукерки смачненькі, 
булочки пухкенькі, 
Книжечок багато 
Читати у свято.

(Марійка Підгірянка)


Лист до Миколая
Любий Отче Миколаю, 
Ти усе про мене знаєш.
З висоти небес спустися, 
Серця лагідно торкнися, 
Освяти його Любов’ю, 
Подаруй душі здоров’я.
Буду чемна і слухняна, 
Все робитиму старанно.
Хочу, Отче, як і Ти, 
Мир і Радість всім нести.

(В. Паронова)


Святий Миколай
Він ходить від хати до хати, 
Питається мами і тата: 
Чи є у вас чемна дитина, 
Дівчатко мале чи хлопчина? 
Для кожного має в торбинці 
Найкращі у світі гостинці. 
А хто без кінця бешкетує, 
Тим чортик лиш різки дарує.

(С.Майданська)



Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають-виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився.
Може в небі заблудився?
В нього клопотів багато, 
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є,
Чемним дітям роздає.


Я сьогодні сам молився 
Я сьогодні сам молився
і ні разу не забувся,
аж Миколай з образочка
до мене всміхнувся.
Хоч і сильна завірюха
буде цієї ночі,
принесе щось Святий Отець
в серденька діточі.
Принесе з неба дарунки —
дорогі, чудові.
Принесе в серця дитячі
доброту янголів. 


Зустріч
З нетерпінням я чекаю — 
Нині свято Миколая. 
Як надворі стане темно, 
Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив, 
Та у ліжечка дитячі 
Він кладе під подушки 
Подарунки і книжки.


Святий Миколай
Ой втіха, діти, втіха —
приходить нічка тиха,
весела нічка тая:
Святого Миколая.
Повагом і спроквола
іде Святий Микола
і дар несе багатий,
треба всім, діти, знати.
Яблучка й горіхи,
колачиків два міхи,
коні медяникові


Чарівне свято
В український наш край
Йде Святий Миколай,
Через поле і ліс
Подарунки приніс.

Сняться діткам вві сні
Ті дарунки смачні,
Що залишить в кутку
В золотім чобітку.

(Т. Чорновіл)

ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ 9-10 РОКІВ
Миколаєві чари  
Ніч. В морозне вікно
Заглядає зима.
Всі поснули давно,
В небі й зірки нема.

Хто в холодну цю ніч
Поспішає в наш край?
Із торбинкою з пліч
Йде Святий Миколай!

Вітре, згинь, не гуляй,
Не завій нам усе,
Бо Святий Миколай
Подарунки несе.

Дарувати пора
Снігу нивам, садкам,
Всім дорослим – добра,
Смакоти – малюкам!

Коли ніч ця мине,
Я чекала всі дні:
Може щось чарівне
Подарує й мені.

Та зажди, Миколай,
Бо мені все одно.
Бабці сил краще дай,
Що хворіє давно!

Ніч в кутки розійшлась,
Я дарів не знайшла,
Але бабця звелась
І млинців напекла.

Ну й млинці пресмачні!
Бабця теж чепурна.
Посміхнувся мені
Миколай з-за вікна.

(Т. Чорновіл)


 День Святого Миколая 
- Довго, синку, не гуляй,
 Зимно, змерзнеш, - каже тато,
 Бо Святий наш Миколай
 Вже готується до свята.

 Тінь стрибнула на стіну,
 За вікном зима гуляє,
 Готувався я до сну
 І згадав про Миколая.

- Завтра свято настає.
 Знаю, діду Миколаю,
 Солоденьке в тебе є!
 Принеси мені, благаю!

- Ще, як можна, принеси
 Подаруночка для кішки:
 Три кружальця ковбаси
 На закуску рибки трішки.

 Мабуть, тут десь дід стояв,
 Мовив тихо: «Добре, сину»,
 Куртку татову нап’яв
 І побіг до магазину.

 А на ранок дивина
 Справді сталась, як у казці:
 Кішка рибу намина,
 Щось помуркує ковбасці.

 Подарунки й я дістав,
 З’їв «Киць-Киць», розпакувався…
 Раптом сонний тато встав
 І страшенно здивувався.

(Т. Чорновіл)


Святий Миколай 
Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні – сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.
Мати випрядає пряжу.
На печі дід плечі гріє,
Він нам казочку розкаже
Про царевича і змія.
За хатами, де смереки,
Виє вітер срібнодзвонно,
Їде, їде хтось здалека
На санчатах пароконко.
І смереки шепчуть: «Їде!»
Каганець стрибнув угору.
- Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!
І смереки за хатами,
І тополі – де стодола:
- Їде, їде саночками
До дітей Святий Микола.

(А. Курдидик)


Зустріч 
З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив.
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…
Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче,
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!

(В. Паронова)


У ніч святого Миколая 
Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії...
Хмари, небо, зорі, рай....
Білі ангели-лелеї,
А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон.

(І.Савицька)


Їде святий Миколай
В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для святого Миколая,
Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
- Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!
Пара коників летить,
Креше іскри підківками,
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях, засіяний зірками.
Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!

(Я. Вільшенко)


Лист Миколаю 
Під Миколаєм святим, у куточку,
Я черевика свого залишу
І всі побажання свої на листочку
Дуже старанно йому напишу.
Тихо молитву на ніч прочитаю,
Знаю, він чує, десь поруч стоїть.
Я йому пошепки пообіцяю
Слухатись маму і Бога любить.
В ліжечко тепле ляжу швиденько
Очі закрию і буду чекать.
Знаю він ходить тихо-тихенько
В час, коли діти вже солодко сплять.
Скрипнуть тихесенько двері в кімнату…
Може, це сниться, а може і ні?..
Вранці ж дивлюсь – в черевичку багато,
Дуже багато дарунків мені.

(Руслана Назаренко)


Святий Миколай 
Хто всім бідним помагає?
Хто добра не забуває?
Миколай!
Будьте ж, діти, завжди чемні,
Помагайте тим, хто темний,
Тим, хто впав, подайте руку,
Не вважайте то за муку.
Любіть маму, любіть тата,
Діда, бабцю, сестру, брата
І любіть свій рідний край -
Вас полюбить Миколай.
Подарунки приготує,
Всіх вас ними почастує.
Треба лиш не забувать -
Бога й рід свій шанувать.


Я прошу у Миколая 
Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.
Я хотів би дві машини
І солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу?
Чому наш Володя плаче?
- Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки
І вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.
Я прошу у Миколая:
Хай ту дівчинку знайде
І на ніжки підведе.
- Я також собі згадала,
Як цукерки купувала...
Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити,
І ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Прошу я у Миколая -
Хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує, -
Хай бабусі подарує.
- Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров'я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині,
Усій нашій Україні.


І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю
Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
.... Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.
Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато....
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.

(З.Филипчук)


Прохання до Миколая 
Миколаю святий,
Миколайчику!
Не для себе прошу я,
для зайчика,
Бо про мене дбає
родинонька,
Ну а він, мабуть,
сиротинонька.

У садочок прибігав —
хвіст куценький —
Та від холоду тремтів —
був босенький.
Чоботята подаруй
ти м'якенькі,
Щоб було йому у лапки
тепленько.

Усміхнувся Миколай,
Миколайчик:
— З подарунком буде хлопчик
і зайчик,
Та благословенна
родинонька,
Де зростає чуйна
дитинонька.
 
(Леся Вознюк, www.lesia.vozniuk.com

ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ 7-8 РОКІВ
Миколай
Ти сьогодні швидше спать лягай, 
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить – 
То вже Миколай до нас спішить.
В нього коні білі, наче сніг, 
Борода сивенька аж до ніг, 
У сріблясті саночки сіда
І за вітром в’ється борода.
Миколай про діток знає все, 
Подарунки кожному несе.
Має для дитячих подушок
Подарунків повно – аж мішок!

(В. Паронова)


Завтра в наш рідний край
Завтра в наш рідний край 
Завітає святий Миколай, 
Принесе в своїй торбинці 
Для усіх дітей гостинці. 
Я святого Миколая 
У віконце виглядаю, 
Жду даруночків, благаю, 
Бо я слухав тата-маму. 
Мій Святенький Миколаю, 
Приходи скоріш, благаю. 
Я до тебе помолюся 
І тихенько пригорнуся. 
Щастя дай моїй родині 
І коханій Україні.


Лист до неба
Гей, пошлемо листочок до раю: 
"Не забудь нас, Святий Миколаю! 
Не забудьте про нас, янголятка! - 
Вас прохають і хлопці й дівчатка. 
Завжди ми були чемні та милі, 
До садочка охоче ходили, 
Шанували матусю і тата, 
Любили сестричку і брата. 
Ми складаєм долоні маленькі 
У молітві до Божої Неньки, 
Тож гостей ми чекаємо з неба - 
А Антипка нам зовсім не треба!" 
Гей, напишем листочка до раю: 
"Ми чекаєм, Святий Миколаю! 

Ми чекаємо вас, янголятка!" 
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

(Н.Наркевич)



Хочу я побачить чудо 
І сьогодні спать не буду. 
Довго-довго я не спав: 
Все чекав, чекав, чекав...
Починаю вже дрімати... 
Миколай зайшов в кімнату, 
Він схилився наді мною 
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче. 
Хочу я відкрити очі, 
Та не можу, мабуть, сплю. 
Миколая я люблю!

(В. Паронова)


Йде до діток Миколай
Через поле, через гай 
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці 
Він усім несе гостинці.
То ж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.
Хоч надворі і пороша, 
Сніться діткам, сни хороші.
Бо з дарунками в торбинці, 
Є чудові сни-гостинці.

(М. Пономаренко)


Добрий Святий Миколай
Прийшла в гості нічка-чарунка 
І сон сколихала над вушком. 
Святий Миколай подарунки 
Тихенько поклав під подушку.
Знаю тебе, добре знаю, 
Щедрий Святий Микалаю. 
Чекає тебе зимова пора, 
Жде з нетерпінням уся  дітвора.

Приніс ти цукерки в торбинці 
Та іграшки дуже гарненькі. 
Я вдячний тобі за гостинці. 
Для мене ти, ніби рідненький.

(В. Кленц)


Миколай
Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай. 
Бачиш, перша зіронька горить — 
То вже Миколай до нас спішить.
В нього коні білі, наче сніг, 
Борода сивенька аж до ніг, 
У сріблясті саночки сіда, 
І за вітром в'ється борода.
Миколай про діток знає все, 
Подарунки кожному несе, 
Має для дитячих подушок 
Подарунків повно — аж мішок!

(В. Паронова)


Миколай
Коли замерзла річка 
І став біленьким гай, 
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.

Від хати і до хати 
Снігами через лід 
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.

Він в шапці-невидимці 
У теплім кожушку, 
Приніс усім гостинці 
У чарівнім мішку.

(Н. Тріщ)


Молитва до Миколая
Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся — 
Щоб були здорові, 
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам 
Принеси гостинці 
І подаруй Божу ласку 
Кожній сиротинці.

(Н. Гуменюк)



Кліп пісні "Це моя Україна"




Державний Гімн України





НАОЧНІСТЬ ДО СВЯТА "БУКВАРЯ"









СЦЕНАРІЙ "СВЯТО ПРОЩАННЯ З БУКВАРЕМ"     

 Ведуча 1:         

Є святкових днів багато

На листках календаря,
А між ними й наше свято
Вшанування Букваря.
     Ведуча 2:           День вітання і прощання —
Свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
    Ведуча 1:            В путь щасливу і широку
Всіх виводить перший клас,
До уроку, до уроку —
Чуєш, дзвоник кличе нас!
1.     Любі гості, мама й тата,
      В нас – букварикове свято.
      Добре, що прийшли до нас
      У чудовий перший клас!
2.    Дізнайтесь, які ми тепер красномовні,
     Послухайте наше виразне читання,
     Танці й пісні у нашому виконанні.
     І разом віддячимо вірному другу,
     Що нам допоміг подолати науку.
3.    Ми всіх гостей вітаємо
     І дуже вам радіємо,
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
4.    І дзвінок веселий кличе
    Першокласників на свято.
    Не запізнюйтесь! Скоріше !
    Час з буквариком прощатись!
5.    В першім класі урочистий
    День прощання з букварем.
    Кожен з вас колись в дитинстві
    Був маленьким школярем!
Пісня “ Перший звоник”

6.    Є книг багато мудрих і повчальних,
    Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
    Але одна – книжкам усім начальник,
    І по-простому звуть її – Буквар!
7.        Він нас повів по буквах, як по східцях,
Як по життю, по сторінках своїх.
І от привів, нарешті, подивіться,
У мудрий світ чудесних скарбів – книг!
8.        Буквар взяли ми перший раз,
         Коли зайшли у перший клас.
         І як нам радісно сказати:
         Тепер ми вміємо читати!
9.        Літера перша і перше слово,
         З книжкою перша серйозна розмова.
         Навчився й писати дружний наш клас!
         Ви можете всі поздоровити нас!
10.  Хай кожен гість перевіря,
         Чи знають учні букваря,
 Чи можна нам, школярикам,
          Прощатися з буквариком?
 Ведуча 1.  Діти! Як ви думаєте, а чи завітає Букварик до нас на свято?
Діти. Завітає.
Ведуча 2.  Тільки потрібно його гарно попросити.
Діти. Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!
(Під музику заходить Буквар.)
Буквар. Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу.
              І малечу, як зустріну, грамоті одразу вчу.
              Щиро з усіма ділюся, не шкодую своїх знань,
              Безліч хитрих і цікавих маю для малят завдань.
От ми гуртом і розберем, як ви мене учили, чи всі зі мною,Букварем, весело дружили.
Ведуча:Богданко, а скільки літер ти вже вивчила?
 Дівчинка: — Ой, багато! Аж ЗЗ
 Ведуча: — То ж на свято їх проси.
 Дівчинка: — Шановні літери, ласкаво просимо на свято.
                   (Входять літери).
\
Учень:         Нас 33, нас 33.
У нас міцна сім 'я,
Складаємо слова нові.
Від А до Я.
Учень:          Ми мрію любимо й книжки,
Життя у нас буя.
Вчимося в школі залюбки
                     Від А до Я.
          Учень:         Знай рідну мову і вивчай,
Вона твоя й моя,
Та перш за все абетку знай
Від А до Я.
         Учень:        Ми літери відомі,
Ми всякому знайомі,
Але про кожну літеру
Ви знаєте не все.
Ми літери незвичні,
Ще й дуже симпатичні.
Бо кожна жарт чи віршика,
Чи казочку несе.

А.                 Автобус їде по селі,
Акація цвіте в саду,
А ми, зібравшися під нею,
Абетку вивчимо легку.
Б.                 Будинок білий біля річки,
З балконами на кожен бік:
Будують братик і сестричка,
Бо в них І тато будівник.  
          В.                  Веселі вишні вкрили віти,
Виблискують з гущавини.
Василько ллє на квіти,
Щоб вищі виросли вони.
 Г.                Гриб у лісі заблудився,
                     Бо гіллячкою накрився.
 Ґ.                 Голубок на ґанок сів,
                     Ґулю гусачок набив.
Д.                  Джерело дзюрчить-іскриться,
                      Дай водиці нам напиться.
Е.                   «Еі сказала буква Е,
звір мене — не здожене!»
 І, махнувши нам рукою,
Е — зробилося луною.
Є.                 Єноти вивели гуляти
Своє єдине дитинча.
За їх сім 'єю вовк зубатий
Єхидно стежить з-за куща.
Ж.                Жуки дзижчать в садочку літом,
По стежці жабка плиг та плиг!
Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
Кружляю:, л бджоли біля них.
 3.                 Зіна в зарослі пішла,
                     Зіна зайчика знайшла.
 Й.                й — великої немає,
                     й — слова на починає.
 І.                  —Іваночку, Іваночку,
                     Іди посидь на ґаночку.
 Ї.                  Їхав кіт на коні,
                      їв перепічки смачні.
Й.                 Йод в аптеці ми купили,
                     Його пляшечку відкрили.
                     «Ой! — Івасик наш ридає,
                     Йод кусається, щипає/»
К.                   Куй, ковалику, підкову.
                      Коник мій поскаче знову.
Л.                  Лелека ластівку питає:
—Хто вище всіх птахів літає?
— Літають люди вище всіх,
На літаках своїх легких!
М.                 Мишко клишоногий в барлозі,
                       Мале мишеня у підлозі.
Н.                   Ніна, Нонна і Наталка
                       Не сварилися і змалку.
О.                   Осел по вулиці гаса —
                       Осла ужалила оса.
П.                   Похмуро плещуть хвилі в морі.
  Пливе на північ пароплав.
  І в хугу, й в шторм в морськім просторі
  Він путь до пристані проклав.
Р.                    Рік у рік біля воріт
                       Риє нірку чорний кріт.
С.                   Спить старий сердитий сом,
                       Сому сниться сьомий сон.
Т.                    Тигреня ричати вчиться,
                        Тигра всякий звір боїться.
 У.                   Уродила груша рясно,
                        Урожай зібрали вчасно.
 Ф.                   Фурчить, блищить на різні фарби
  Фонтан веселий у садку.
  В нім водить флот, легкий та гарний,
  Федорко в білім фартушку.
X.                   Ховрахи хотіли хліба,
                       Ховрахам давали рибу.
 Ц.                 Цап до цапа в  гості йшов,
                      Цап дороги не знайшов.
Ч.                    Через річку, через брід
Ходить чапля на обід,
Для маленьких чапленят
Носить чапля жабенят.
 Ш.               Шишка впала — не розбилась,
Шишка в трави закотилась.
Наша Шура в ліс пішла,
Але шишки не знайшла.
Щ.              Ще дощ іде, періщить злива,
Щенятко вимокло, як хлющ,
А щиглик,- щебетун щасливий.
Щебече, пурхнувши на кущ.
 Ь.               — Я не шість, я -— м 'який знак,
Це повинен знати всяк.
Я не літера проста,
Я пом 'якшую слова.
Ю.               Юля юшку вранці їла.
Юля юшки не хотіла.
Мама просить: «Ще наллю».
Юля каже: «Не люблю!».
Я.                 Яструб ящірку несе,
                     Я — остання буква. Все!
Пісня ” Вчать у школі”                                                                 Учень1
Букви старанно вивчали, знаєм  їх від А до Я
І сторіночку останню прочитали з букваря.
Нам знайома буква кожна,
Почали ми вже читать.
І віднині всіх нас можна
Читачами називать!                                                                        Учень 2
Ми завтра підем знов до школи,
Бо у знаннях – краса і сила.
Та не забудемо ніколи,
Що нам ця книга світ відкрила.
Позаду перша сходинка.
Весь алфавіт ми знаємо.
Тепер в казковий світ книжок
Всі разом завітаємо.                                                                           Учень 3
Прощавай, Букварику, в школі перший друже,
Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.
Ми навчилися читати, ми навчилися писати,
Ми зустріли у школі навчання зорю.
І сьогодні всі разом від щирого серця
Ми приносим подяку свою Букварю!                                               Учень 4
Дитинство – це пісня, що понад світом
Відлунює всім привітом.
І пісню цю не спинить –
Нехай же вона звучить!
Пісня “Про дружбу”
Буквар
Я щасливий Букварик,
Я тому радію,
Що всі діти в першім класі
Вже читати вміють.
Мені на зміну прийде «Читанка» нова,
Вона відкриє вам читацькії дива.
А з нею ще й сестриця «Рідна мова»
Така розумна й загадкова…
Читанка
 Я іду, іду, іду, слово рідне вам несу.
З вами познайомимось охоче,
Кожен з вас читати хоче.
В мене є казки на різні теми,
Вірші є, байки, статті, легенди.
Стану другом кожному із вас –
Читанку полюбить 1 клас.
Мова
Як найчарівніша колискова,
Хай звучить для вас рідна мова.
У моїй державі – правил море,
Хто не вчить їх, в того – сум і горе.
В нашій рідній українській мові
Золоте зернятко – кожне слово.
Вчіться мови рідної, малята,
Я ж вам в цьому буду помагати.
Математика
Знайомі з математикою, друзі?
Я так за вас радію нині дуже,
Щоб розв’язати, треба вміть читати.
Під силу вам тепер мої завдання.
Ви покажіть й на математиці старання,
Бо сучасні діти все повинні вміти:
Грамотно писати, множити й ділити.
Ще повинні вміти рідний край любити,
Школу і родину, вільну Україну.
Буквар
-Сьогодні кожен першокласник заслуговує оплески за старання та перші успіхи у навчанні.
Мені, Букварику, пора. Чекає інша дітвора.
Учні
Ніколи не забудемо ми друга-букваря,
І завжди вчитись будемо для щастя і добра!

Вчитель

На цьому наше свято закінчується, але шлях до знань тільки розпочався. І сьогоднішнє свято – перша сходинка у шкільному житті, яку учні подолали власною працею. 

Немає коментарів:

Дописати коментар